звук павутинки читати скорочено

Петро ледве встиг вдхилитися. Зуби звра клацнули зовсм близько вд його ши.

Петро все ще не стрляв. Вн замахнувся променеметом, як палицею,  вдарив звра по голов. Урав завищав, упав на камння, але й тепер не втк. Пдхопившись, вн стрибнув на космонавта.

Урав клацнув зубами, загарчав  продовжував наступати.

PТкай, дурненький, не будемо сваритись.

Звр гарчав  повол пдходив до людини. Петро позадкував. Дивлячись у вузьк оч тварини, вн миролюбно мовив:

Цей захд був свочасний. З темного отвору скел визирнула люта вишкрена морда урава. Земляни вже бачили цих невеликих тварин, схожих на ангорських котв. Помтивши людей, урави, розпустивши хвости, як втрила, завжди поспшали зникнути. Але цей печерний звр вдрзнявся вд свох родичв. Вн був утрич бльший, його шерсть не блищала, а тьмяно вилискувала синьо-зеленим кольором. Звр загарчав  зввся на задн лапи. Петро почув смердюче дихання  подумав: Новий вид урава? Печерний?

Чому вн зупинився саме бля ц скел? Адже вона нчим не вдрзняться пд нших. Проте йти вд не не хотлось. У чому рч? Петро придивився уважнше й побачив отвр. Космонавт попрямував до нього, приготувавши на всякий випадок променемет.

, у нагромадження великого камння, сподваючись найти печеру.

Напевне, не варто було йти так далеко одному, але тепер уже пзно про це говорити. Вн побг, вдивляючись у розщелини мж скелями

Петро вже розумв, що вн не встигне добратися до корабля. Треба шукати рятунок тут, у кам янй пустел, де ростуть тльки жалюгдн кущ антибузку так назвали цю рослину космонавти за дрбн п ятипелюстков квточки з непримним запахом.

Криваве й чорне. Спочатку бльше чорного, потм кривавого. З висоти тяглися пожадлив вогненн язики. Волохата гуснь танцювала у свтл блискавиць. Шум урагану переходив у нестерпне однотонне виття. Здавалося, барабанн перетинки не витримають.

Ураган наближався. У фолетовому неб хиталися чорн стовпи. Коли х освтлювали блискавки, вони скидалися на земн домни, наповнен розплавленим металом. Та от стовпи почали звиватись як ггантська гуснь, ламатися, розсипатись

На планету послали другий корабель. Командиром корабля було обрано ветерана зоряного флоту Петра Колесова.

Вивчаючи текст, довжину хвил й умови, за яких було прийнято передачу, вчен висловили припущення про такий змст повдомлення: Треба остергатися мсцевих жителв. Аборигени мешкають у печерах. Особливу небезпеку становлять урагани .

Корабель, з якого надслали повдомлення, на Землю не повернувся.

У великому космчному архв про цю планету майже не було вдомостей. Хба що уривки повдомлення, яке прийняли на штучному супутнику Юптера: треба остергатись аборигени печерах особливу небезпеку урагани

ЗАМ¶СТЬ ПЕРЕДМОВИ

Науково-фантастична повсть

Ураган (fb2) - 1059K -

Ураган (fb2) | librius.net